діверка

Діверка, -ки

ж. Жена деверя.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. діверка — ді́верка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. діверка — -и, ж. Жінка дівера. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. діверка — ДІ́ВЕРКА, и, ж. Жінка дівера. Щоб свекорко, як батенько, Свекрівонька, як матінка, До мене були; Щоб діверки та зовиці, Мов братіки та сестриці, Мене прийняли (Манж., Тв., 1955, 67). Словник української мови в 11 томах