діверка
Діверка, -ки
ж. Жена деверя.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- діверка — ді́верка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- діверка — -и, ж. Жінка дівера. Великий тлумачний словник сучасної мови
- діверка — ДІ́ВЕРКА, и, ж. Жінка дівера. Щоб свекорко, як батенько, Свекрівонька, як матінка, До мене були; Щоб діверки та зовиці, Мов братіки та сестриці, Мене прийняли (Манж., Тв., 1955, 67). Словник української мови в 11 томах