діверко
Діверко, -ка
м. ум. отъ дівер.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- діверко — ді́верко іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- діверко — -а, ч. Зменш.-пестл. до дівер. Великий тлумачний словник сучасної мови
- діверко — ДІ́ВЕРКО, а, ч. Зменш.-пестл. до ді́вер. Діверкові догоджу, — Шовком комір вишию.. (Укр.. лір. пісні, 1958, 417). Словник української мови в 11 томах