діверко
ді́верко
-а, ч.
Зменш.-пестл. до дівер.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- діверко — ді́верко іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- діверко — ДІ́ВЕРКО, а, ч. Зменш.-пестл. до ді́вер. Діверкові догоджу, — Шовком комір вишию.. (Укр.. лір. пісні, 1958, 417). Словник української мови в 11 томах
- діверко — Діверко, -ка м. ум. отъ дівер. Словник української мови Грінченка