діверко

ді́верко

-а, ч.

Зменш.-пестл. до дівер.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. діверко — ді́верко іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. діверко — ДІ́ВЕРКО, а, ч. Зменш.-пестл. до ді́вер. Діверкові догоджу, — Шовком комір вишию.. (Укр.. лір. пісні, 1958, 417). Словник української мови в 11 томах
  3. діверко — Діверко, -ка м. ум. отъ дівер. Словник української мови Грінченка