діверка

ді́верка

-и, ж.

Жінка дівера.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. діверка — ді́верка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. діверка — ДІ́ВЕРКА, и, ж. Жінка дівера. Щоб свекорко, як батенько, Свекрівонька, як матінка, До мене були; Щоб діверки та зовиці, Мов братіки та сестриці, Мене прийняли (Манж., Тв., 1955, 67). Словник української мови в 11 томах
  3. діверка — Діверка, -ки ж. Жена деверя. Словник української мови Грінченка