дівер
ДІ́ВЕР, а, ч. Брат чоловіка.
Дівер був у вдови — брат покійного чоловіка, багатий (Вас., II, 1959, 282);
— Згадала баба дівера, що хороший був! — засміялась Онися (Десняк, Десну.., 1949, 250).
Словник української мови (СУМ-11)ДІ́ВЕР, а, ч. Брат чоловіка.
Дівер був у вдови — брат покійного чоловіка, багатий (Вас., II, 1959, 282);
— Згадала баба дівера, що хороший був! — засміялась Онися (Десняк, Десну.., 1949, 250).
Словник української мови (СУМ-11)