Значення в інших словниках
-
дівер —
ді́вер іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
дівер —
Шуряк, див. шурин, швагер
Словник чужослів Павло Штепа
-
дівер —
згада́ла ба́ба ді́вера. Уживається для підкреслення того, коли згадуєься щось давно минуле, чого вже ні змінити, ні виправити не можна. З темряви строго обізвався Євмен Дибенко: — Війна — війною, а два стоги переліжного сіна ні за що ні про що згноїли.
Фразеологічний словник української мови
-
дівер —
ДІ́ВЕР (брат чоловіка), ШВА́ГЕР діал. Дівер був у вдови -- брат покійного чоловіка, багатий (С. Васильченко); Будуть в неї в хаті лихі шваґри, Зла свекруха та ще гірший свекор (Л. Первомайський).
Словник синонімів української мови
-
дівер —
Ді́вер, ді́вера; ді́вери, -рів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
дівер —
ДІ́ВЕР, а, ч. Брат чоловіка. Дівер був у вдови — брат покійного чоловіка, багатий (Вас., II, 1959, 282); — Згадала баба дівера, що хороший був! — засміялась Онися (Десняк, Десну.., 1949, 250).
Словник української мови в 11 томах
-
дівер —
Дівер, -ра и діверь, -ря м. Деверь, мужнинъ братъ. Живе баба за дівером, лиха прикупивши. Ном. № 7507. ум. діверко. Ой як мені діверка братіком назвать. Мет. 159.
Словник української мови Грінченка