Орфографічний словник української мови

дівчинка

ді́вчинка

іменник жіночого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. дівчинка — -и, ж. Дитина жіночої статі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. дівчинка — див. дитина  Словник синонімів Вусика
  3. дівчинка — ДІ́ВЧИНКА (дитина жіночої статі), ДІ́ВЧИНА рідше, ДІВЧА́ пестл., ДІВЧА́ТКО пестл., ДІВЧИ́СЬКО розм., ДІВЧУ́Р діал. Дівчинка.., як та квіточка, розпукується; таке славне дитяточко, веселе й здорове, на пречудо!...  Словник синонімів української мови
  4. дівчинка — Ді́вчинка, -нки, -нці  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. дівчинка — ДІ́ВЧИНКА, и, ж. Дитина жіночої статі. І дитинка в її була, дівчинка, як ясочка, свіжа й повна, як гурочок (Вовчок, І, 1955, 4); Школярочка іде у перший клас.. Настав для дівчинки жаданий час (Дмит., В обіймах.., 1953, 65).  Словник української мови в 11 томах
  6. дівчинка — Дівчинка, -ки ж. Дѣвочка. І дитинка в їх була, дівчинка як ясочка, свіжа й повна як гурочок. МВ. І. 8.  Словник української мови Грінченка