дінь —
виг., розм. Уживається на позначення звуку дзвінка.
Великий тлумачний словник сучасної мови
дінь —
ДІНЬ, виг. розм. Уживається на позначення звуку дзвінка. Їду, їду в чистім полі; Дзвоник дінь та дзвоник дінь… (Тич., III, 1947, 9); Їде, їде, їде брат На баскім коні.. А вуздечка — дінь та дінь, Аж співає далечінь (Бичко, Вогнище, 1959, 111).
Словник української мови в 11 томах
дінь —
Громадська споруда, яка сполучала в собі риси каркасного житлового багатопрогонного будинку і храму із святилищем духу-покровителя. Розташовувався посеред села у В'єтнамі.
Архітектура і монументальне мистецтво