дінь

Громадська споруда, яка сполучала в собі риси каркасного житлового багатопрогонного будинку і храму із святилищем духу-покровителя. Розташовувався посеред села у В'єтнамі.

Значення в інших словниках

1. дінь — дінь вигук незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
2. дінь — виг., розм. Уживається на позначення звуку дзвінка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. дінь — ДІНЬ, виг. розм. Уживається на позначення звуку дзвінка. Їду, їду в чистім полі; Дзвоник дінь та дзвоник дінь… (Тич., III, 1947, 9); Їде, їде, їде брат На баскім коні.. А вуздечка — дінь та дінь, Аж співає далечінь (Бичко, Вогнище, 1959, 111).  Словник української мови в 11 томах