екзарх —
Екза́рх: — церковний сановник, що очолює адміністрацію релігійних установ певної області або країни [46-2]
Словник з творів Івана Франка
екзарх —
ІС. старший жрець; (у Візантії) намісник, губернатор; Ц. голова Церкви.
Словник синонімів Караванського
екзарх —
-а, ч. 1》 У Стародавній Греції – глава жерців при храмі. 2》 У Візантійській імперії – намісник імператора. 3》 У греко-православній церкві – представник вищої церковної влади в державі або в окремих великих областях держави.
Великий тлумачний словник сучасної мови
екзарх —
Повноважений церкви, єпископ або митрополит, підпорядкований патріархові; у православній церкві глава церковного округу (екзархату), повноважний представник патріарха
Словник застарілих та маловживаних слів
екзарх —
екза́рх (від грец. εξαρχος – керівник) 1. У Стародавній Греції глава жерців при храмі. 2. У Візантійській імперії намісник імператора, правитель області. 3. У православ’ї – глава церковної округи (екзархату).
Словник іншомовних слів Мельничука
екзарх —
ЕКЗА́РХ. а, ч. 1. У Стародавній Греції — глава жерців при храмі. 2. У Візантійській імперії — намісник імператора. 3. У греко-православній церкві — представник вищої церковної влади в державі або в окремих великих областях держави.
Словник української мови в 11 томах