екзарх
ЕКЗА́РХ. а, ч.
1. У Стародавній Греції — глава жерців при храмі.
2. У Візантійській імперії — намісник імператора.
3. У греко-православній церкві — представник вищої церковної влади в державі або в окремих великих областях держави.
Словник української мови (СУМ-11)