екзарх
екза́рх
-а, ч.
1》 У Стародавній Греції – глава жерців при храмі.
2》 У Візантійській імперії – намісник імператора.
3》 У греко-православній церкві – представник вищої церковної влади в державі або в окремих великих областях держави.
Великий тлумачний словник сучасної української мови