Орфографічний словник української мови

екзина

екзи́на

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. екзина — -и, ж. Зовнішня оболонка у пилкових зерен квіткових та спорових рослин.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. екзина — ЕКЗИ́НА, и, ж., бот. Зовнішня оболонка пилкових зерен у квіткових та спорових рослин. Екзина виконує захисні функції, забезпечуючи стійкість спор до зовнішнього впливу (з наук. літ.); Екзина завжди багатошарова (з навч. літ.  Словник української мови у 20 томах
  3. екзина — екзи́на (від грец. έξω – зовні) зовнішня оболонка у пилкових зерен квіткових та спорових рослин.  Словник іншомовних слів Мельничука