екзина

екзи́на

-и, ж.

Зовнішня оболонка у пилкових зерен квіткових та спорових рослин.

Значення в інших словниках

1. екзина — екзи́на іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. екзина — ЕКЗИ́НА, и, ж., бот. Зовнішня оболонка пилкових зерен у квіткових та спорових рослин. Екзина виконує захисні функції, забезпечуючи стійкість спор до зовнішнього впливу (з наук. літ.); Екзина завжди багатошарова (з навч. літ.  Словник української мови у 20 томах
3. екзина — екзи́на (від грец. έξω – зовні) зовнішня оболонка у пилкових зерен квіткових та спорових рослин.  Словник іншомовних слів Мельничука