Значення в інших словниках
-
емотивізм —
-у, ч. Суб'єктивістська теорія моралі, яка заперечує об'єктивне значення етичних понять; один із напрямів неопозитивізму в етиці.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
емотивізм —
ЕМОТИВІ́ЗМ, у, ч., філос. Теорія логічного позитивізму, яка стверджує, що матеріальні судження і поняття не є ні істинними, ні хибними, позбавлені пізнавального сенсу (змісту) і слугують лише для вираження та збудження моральних емоцій.
Словник української мови у 20 томах
-
емотивізм —
ЕМОТИВІЗМ (від англ. emotive — той, що викликає емоції, збуджує) — один із чинників метаетики. Розрізняють радикальний Е. (Айєр, Рассел) та поміркований Е. (Стивенеон). Виходячи із загальних засад етичної версії логічного емпіризму...
Філософський енциклопедичний словник