епонім —
-а, ч. 1》 У давніх афінян – перший з дев'яти архонтів, іменем якого позначався рік. 2》 Особа, яка дає чому-небудь своє ім'я. 3》 Назва речі, процесу або функції, утворена від імені людини.
Великий тлумачний словник сучасної мови
епонім —
епоні́м (грец. επώνυμος – той, що дає ім’я, назву) 1. У давніх афінян перший з дев’яти архонтів, іменем якого позначався рік. 2. Особа, яка дає чому-небудь своє ім’я.
Словник іншомовних слів Мельничука