епікуреєць —
-йця, ч. 1》 Послідовник епікуреїзму (у 1 знач.). 2》 перен., книжн. Людина, яка над усе ставить особисте задоволення і насолоду життям.
Великий тлумачний словник сучасної мови
епікуреєць —
епікуре́єць 1. Послідовник епікуреїзму. 2. Переносно – людина, що над усе ставить насолоду життям.
Словник іншомовних слів Мельничука
епікуреєць —
ЕПІКУРЕ́ЄЦЬ, йця, ч. 1. Послідовник епікуреїзму (у 1 знач.). 2. перен., книжн, Людина, що над усе ставить особисте задоволення і насолоду життям.
Словник української мови в 11 томах