Значення в інших словниках
-
жарт —
(словесний) ДОТЕП, (брутальний) фарс; ЗЛ. гра слів, пародія, епіграма, шарж|а|; ТЕАТ. комічна п'єска, ВОДЕВІЛЬ; мн. ЖАРТИ, сміхи, смішки, (вчинки) фіглі, витівки, комедіянтство.
Словник синонімів Караванського
-
жарт —
[жарт] -та, м. (на) -т'і, мн. -тие, -т'іў
Орфоепічний словник української мови
-
жарт —
Жарт, не на жарт, неабияк Іменник жарт — дуже поширений в українській мові, мабуть, через веселу вдачу нашого народу. Це слово часто виступає в народних прислів’ях і приказках, а також у художній літературі: «З жарту й біда часом буває» (М.
«Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
-
жарт —
-у, ч. Сказане чи зроблене для розваги, сміху; дотеп, витівка. || Що-небудь несерйозне, незначне.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
жарт —
жарт: ◊ масні́ жа́рти вульгарні, непристойні жарти (м, ср, ст)||масні кавалки, перчені дотепи, перчені жарти ◊ перче́ні жа́рти = масні́ жа́рти
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
жарт —
Він на жарт украв, а вони на правду б'ють. Іронія, коли громада сама карає зловленого злодія. Дай, Боже, жартувати, аби не хорувати. Ліпше бути в веселім настрою, як хорим. Жарт — жартом, а правди не сховаєш. Коли хто оправдує себе жартом.
Приповідки або українсько-народня філософія
-
жарт —
• жарт - веселий, розважальний твір, переважно малої форми. Здавна побутував в усній нар. творчості. Нерідко ставав першоосновою таких жанрів л-ри як бурлеск, інтермедія, водевіль, фарс, набуває худож.
Українська літературна енциклопедія
-
жарт —
Жарти, баляндраси, баляси, веселощі, виверт, викрут, глузи, дотеп, дурносміхи, жартушечки, жартушки, зубоскальство, зубоскальці, кпини, насмішки, підколки, підкольки, прикладки, смішки, теревені-белевені, теревені-вені, хахи, хихички, шпилечки...
Словник синонімів Вусика
-
жарт —
жа́рти жа́ртами; рідше жарт жа́ртом. Незважаючи ні на що, за будь-яких умов (уживається перев. як протиставлення наступному висловлюванню).
Фразеологічний словник української мови
-
жарт —
ДО́ТЕП (влучний вислів із сатиричним або жартівливим відтінком), ДО́КЛАДКА діал., ВІЦ діал.; СІЛЬ розм., ПЕ́РЕЦЬ розм. (те, що надає гостроти словам, висловлюванням). Вона регоче на всю хату і відбиває всі натиски гострим яким словом, влучним дотепом (Г.
Словник синонімів української мови
-
жарт —
Жарт, -ту, -тові; -ти, -тів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
жарт —
ЖАРТ, ч. 1. род. у. Сказане чи зроблене для розваги, сміху; дотеп, витівка. Дівчат він забавляв своїми вигадками та жартами (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах