жарт
• жарт
- веселий, розважальний твір, переважно малої форми. Здавна побутував в усній нар. творчості. Нерідко ставав першоосновою таких жанрів л-ри як бурлеск, інтермедія, водевіль, фарс, набуває худож. форм вірша, пісні, частівки, оповідки, анекдоту, небилиці, прислів'я, приказки тощо. Укр. рад. гумористика засвідчує плідне використання Ж. у творчості Остапа Вишні — в його усмішках, фейлетонах, шаржах, пародіях, гротесках (напр., "Вій"). До гуморески жартівливого характеру зверталися С. Олійник, М. Годованець, О. Ковінька. Жартові належить помітне місце у творчості П. Глазового, Д. Білоуса, І. Немировича, О. Жолдака, В. Івановича та ін. Ж. нерідко входить у прозовий або віршований твір як складовий елемент іншої, зокрема епічної, жанрово-стильової структури ("Піднята цілина" М. Шолохова, "Василь Тьоркін" О. Твардовського, "Прапороносці" О. Гончара, "Вир" Григорія Тютюнника та ін.). Поняття "жарт" використовується і як визначення форми невеликого, найчастіше одноактного, драм. твору комедійного змісту.
■ Літ.: Дей О. Пісенний гумор українського народу. В кн.: Жартівливі пісні. Родинно-побутові. К., 1967.
І. В. Зуб.
Українська літературна енциклопедія (A—Н)