Орфографічний словник української мови

житнище

жи́тнище

іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. житнище — -а, с. Поле, на якому росло жито.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. житнище — ЖИ́ТНИЩЕ, а, с. Поле, на якому росле жито. — Оце ми вже поминули житнище,— каже дід Данило,— перейдімо на другі гони (Ю. Янов., 1,1954, 72).  Словник української мови в 11 томах
  3. житнище — Житнище, -ща с. Поле гдѣ была посѣяна рожь. Вас. 196.  Словник української мови Грінченка