житнище

жи́тнище

-а, с.

Поле, на якому росло жито.

Значення в інших словниках

1. житнище — жи́тнище іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. житнище — ЖИ́ТНИЩЕ, а, с. Поле, на якому росле жито. — Оце ми вже поминули житнище,— каже дід Данило,— перейдімо на другі гони (Ю. Янов., 1,1954, 72).  Словник української мови в 11 томах
3. житнище — Житнище, -ща с. Поле гдѣ была посѣяна рожь. Вас. 196.  Словник української мови Грінченка