житнище

Житнище, -ща

с. Поле гдѣ была посѣяна рожь. Вас. 196.

Значення в інших словниках

1. житнище — жи́тнище іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. житнище — -а, с. Поле, на якому росло жито.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. житнище — ЖИ́ТНИЩЕ, а, с. Поле, на якому росле жито. — Оце ми вже поминули житнище,— каже дід Данило,— перейдімо на другі гони (Ю. Янов., 1,1954, 72).  Словник української мови в 11 томах