журчання

журча́ння

іменник середнього роду

Значення в інших словниках

1. журчання — -я, с. Дія за знач. журчати і звуки, утворювані цією дією.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. журчання — ЖУРЧА́ННЯ, я, с. Дія за знач. журча́ти і звуки, утворювані цією дією. Протікала, немов проціджувалася, вода, тихим журчанням доповнюючи заворожливий шепіт очеретів (Ле, Опов. та нариси, 1950, 41).  Словник української мови в 11 томах