журчання

журча́ння

-я, с.

Дія за знач. журчати і звуки, утворювані цією дією.

Значення в інших словниках

1. журчання — журча́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. журчання — ЖУРЧА́ННЯ, я, с. Дія за знач. журча́ти і звуки, утворювані цією дією. Протікала, немов проціджувалася, вода, тихим журчанням доповнюючи заворожливий шепіт очеретів (Ле, Опов. та нариси, 1950, 41).  Словник української мови в 11 томах