Орфографічний словник української мови

забарно

заба́рно

прислівник

незмінювана словникова одиниця

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. забарно — див. поволі  Словник синонімів Вусика
  2. забарно — Присл. до забарний 2). || у знач. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. забарно — ЗАБА́РНО. Присл. до забарни́й 2. Ніби й поспішає жінка, а справа посувається забарно (Мушк., Серце.., 1962, 266); // у знач. присудк. сл. — Може, у вас список книжок є? Бо кожну книжку виймати з шафи та розглядати — що воно та до чого, — дуже забарно (Мирний, IV, 1955, 371).  Словник української мови в 11 томах
  4. забарно — Забарно нар. Медлительно.  Словник української мови Грінченка