Орфографічний словник української мови

забрьоханий

забрьо́ханий

дієприкметник

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. забрьоханий — див. брудний  Словник синонімів Вусика
  2. забрьоханий — -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до забрьохати. || у знач. прикм. Який забрьохався.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. забрьоханий — ЗАБРЬО́ХАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до забрьо́хати. На порозі несподівано виріс блідий, весь забрьоханий сиваською багнюкою боєць-телефоніст (Гончар, II, 1959, 426); Промоклий до нитки, з забрьоханими чобітьми, втомлений і змарнілий...  Словник української мови в 11 томах