Орфографічний словник української мови

завихрити

зави́хри́ти 1

дієслово доконаного виду

про вітер

зави́хри́ти 2

дієслово доконаного виду

про волосся

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. завихрити — I див. завихрювати I. II див. завихрювати II.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. завихрити — ЗАВИ́ХРИ́ТИ¹ див. зави́хрювати¹. ЗАВИ́ХРИ́ТИ² див. зави́хрювати².  Словник української мови в 11 томах
  3. завихрити — Завихри́ти, -рю́, -ри́ш гл. Поднять шумъ. Поки нема його, то й тихо, а як прийшов, так і завихрив. Н. Вол. у.  Словник української мови Грінченка