Орфографічний словник української мови

завоїстий

заво́їстий

прикметник

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. завоїстий — див. жвавий; задерикуватий; непокірний  Словник синонімів Вусика
  2. завоїстий — -а, -е, розм. Задерикуватий; войовничий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. завоїстий — ЗАДЕРИ́КУВАТИЙ (який часто вдається до бійки, сварки, глузування з інших; який виражає задерикуватість, задирливість), ЗАДИ́РЛИВИЙ, ЗАБІЯ́КУВАТИЙ, ЗАЧІ́ПЛИВИЙ, ЗАДИ́РИСТИЙ розм., ЗАДИ́РКУВАТИЙ розм. рідше, ЗАВО́ЇСТИЙ розм., ПІ́ВНЯЧИЙ розм.  Словник синонімів української мови
  4. завоїстий — Заво́їстий, -та, -те  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. завоїстий — ЗАВО́ЇСТИЙ, а, е, розм. Задерикуватий; войовничий. Він був у нас хоч і малий на зріст, так завоїстий: було кожного зачепить (Сл. Гр.); Напившись, Максим ставав дуже завоїстим, крикливим, хапався за кий, бив вікна (Вол.  Словник української мови в 11 томах
  6. завоїстий — Завоїстий, -а, -е Воинственный, задорный. Він був у нас хоч і малий на зріст, так завоїстий: було кожного зачепить. Верхнеднѣпр. у. (Залюбовс.).  Словник української мови Грінченка