Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
завоїстий —
заво́їстий прикметник розм.
Орфографічний словник української мови
завоїстий —
див. жвавий; задерикуватий; непокірний
Словник синонімів Вусика
завоїстий —
ЗАДЕРИ́КУВАТИЙ (який часто вдається до бійки, сварки, глузування з інших; який виражає задерикуватість, задирливість), ЗАДИ́РЛИВИЙ, ЗАБІЯ́КУВАТИЙ, ЗАЧІ́ПЛИВИЙ, ЗАДИ́РИСТИЙ розм., ЗАДИ́РКУВАТИЙ розм. рідше, ЗАВО́ЇСТИЙ розм., ПІ́ВНЯЧИЙ розм.
Словник синонімів української мови
завоїстий —
Заво́їстий, -та, -те
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
завоїстий —
ЗАВО́ЇСТИЙ, а, е, розм. Задерикуватий; войовничий. Він був у нас хоч і малий на зріст, так завоїстий: було кожного зачепить (Сл. Гр.); Напившись, Максим ставав дуже завоїстим, крикливим, хапався за кий, бив вікна (Вол.
Словник української мови в 11 томах
завоїстий —
Завоїстий, -а, -е Воинственный, задорный. Він був у нас хоч і малий на зріст, так завоїстий: було кожного зачепить. Верхнеднѣпр. у. (Залюбовс.).
Словник української мови Грінченка