завоїстий
заво́їстий
-а, -е, розм.
Задерикуватий; войовничий.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- завоїстий — заво́їстий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
- завоїстий — див. жвавий; задерикуватий; непокірний Словник синонімів Вусика
- завоїстий — ЗАДЕРИ́КУВАТИЙ (який часто вдається до бійки, сварки, глузування з інших; який виражає задерикуватість, задирливість), ЗАДИ́РЛИВИЙ, ЗАБІЯ́КУВАТИЙ, ЗАЧІ́ПЛИВИЙ, ЗАДИ́РИСТИЙ розм., ЗАДИ́РКУВАТИЙ розм. рідше, ЗАВО́ЇСТИЙ розм., ПІ́ВНЯЧИЙ розм. Словник синонімів української мови
- завоїстий — Заво́їстий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- завоїстий — ЗАВО́ЇСТИЙ, а, е, розм. Задерикуватий; войовничий. Він був у нас хоч і малий на зріст, так завоїстий: було кожного зачепить (Сл. Гр.); Напившись, Максим ставав дуже завоїстим, крикливим, хапався за кий, бив вікна (Вол. Словник української мови в 11 томах
- завоїстий — Завоїстий, -а, -е Воинственный, задорный. Він був у нас хоч і малий на зріст, так завоїстий: було кожного зачепить. Верхнеднѣпр. у. (Залюбовс.). Словник української мови Грінченка