завоїстий
ЗАДЕРИ́КУВАТИЙ (який часто вдається до бійки, сварки, глузування з інших; який виражає задерикуватість, задирливість), ЗАДИ́РЛИВИЙ, ЗАБІЯ́КУВАТИЙ, ЗАЧІ́ПЛИВИЙ, ЗАДИ́РИСТИЙ розм., ЗАДИ́РКУВАТИЙ розм. рідше, ЗАВО́ЇСТИЙ розм., ПІ́ВНЯЧИЙ розм. рідше, ОТРЯ́ХУВАТИЙ діал. Подумала (Ніна) про нього, як про малого хлоп'яка, задерикуватого, зухвалого, непокірливого (О. Копиленко); Хазяїн був задирливий і вередливий.. чоловік (Марко Вовчок); Задирливе личко відразу стало таке покірне та тихе (С. Васильченко); Тамара розхвилювалася, вона пригадала зустріч з забіякуватим хлопчиком (А. Хижняк); Замість пісні несміливо плеснула задириста частушка (М. Стельмах); Микита такий задиркуватий і вічно в'язне, і дратує Настусю (О. Копиленко); Він був у нас хоч і малий на зріст, так завоїстий: було кожного зачепить (Словник Б. Грінченка); Колону.. очолює високий, отряхуватий на вигляд Володя Вайсман (О. Гончар). — Пор. бешке́тний.
Значення в інших словниках
- завоїстий — заво́їстий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
- завоїстий — див. жвавий; задерикуватий; непокірний Словник синонімів Вусика
- завоїстий — -а, -е, розм. Задерикуватий; войовничий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- завоїстий — Заво́їстий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- завоїстий — ЗАВО́ЇСТИЙ, а, е, розм. Задерикуватий; войовничий. Він був у нас хоч і малий на зріст, так завоїстий: було кожного зачепить (Сл. Гр.); Напившись, Максим ставав дуже завоїстим, крикливим, хапався за кий, бив вікна (Вол. Словник української мови в 11 томах
- завоїстий — Завоїстий, -а, -е Воинственный, задорный. Він був у нас хоч і малий на зріст, так завоїстий: було кожного зачепить. Верхнеднѣпр. у. (Залюбовс.). Словник української мови Грінченка