1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

завоїстий

Заво́їстий, -та, -те

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. завоїстий — заво́їстий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. завоїстий — див. жвавий; задерикуватий; непокірний Словник синонімів Вусика
  3. завоїстий — -а, -е, розм. Задерикуватий; войовничий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. завоїстий — ЗАДЕРИ́КУВАТИЙ (який часто вдається до бійки, сварки, глузування з інших; який виражає задерикуватість, задирливість), ЗАДИ́РЛИВИЙ, ЗАБІЯ́КУВАТИЙ, ЗАЧІ́ПЛИВИЙ, ЗАДИ́РИСТИЙ розм., ЗАДИ́РКУВАТИЙ розм. рідше, ЗАВО́ЇСТИЙ розм., ПІ́ВНЯЧИЙ розм. Словник синонімів української мови
  5. завоїстий — ЗАВО́ЇСТИЙ, а, е, розм. Задерикуватий; войовничий. Він був у нас хоч і малий на зріст, так завоїстий: було кожного зачепить (Сл. Гр.); Напившись, Максим ставав дуже завоїстим, крикливим, хапався за кий, бив вікна (Вол. Словник української мови в 11 томах
  6. завоїстий — Завоїстий, -а, -е Воинственный, задорный. Він був у нас хоч і малий на зріст, так завоїстий: було кожного зачепить. Верхнеднѣпр. у. (Залюбовс.). Словник української мови Грінченка