зажити
зажи́ти 1
дієслово доконаного виду
загоїтися
зажи́ти 2
дієслово доконаного виду
спожити; відчути; здобути
зажи́ти 3
дієслово доконаного виду
почати якось жити; ожити
Орфографічний словник української мовизажи́ти 1
дієслово доконаного виду
загоїтися
зажи́ти 2
дієслово доконаного виду
спожити; відчути; здобути
зажи́ти 3
дієслово доконаного виду
почати якось жити; ожити
Орфографічний словник української мови