заздростити —
За́здростити. Заздрити. Коли їм близше придивимо ся, то переконаємо ся, що ті горлачі майже самі мальконтенти, котрі або чують особисту якусь уразу, або заздростять, суть занадто горді і тим не вдоволені, що не они верховодять...
Українська літературна мова на Буковині
заздростити —
-ощу, -остиш, недок., кому, чому, на кого – що і без додатка, діал. Заздрити.
Великий тлумачний словник сучасної мови
заздростити —
ЗА́ЗДРИТИ (відчувати заздрість), ЗА́ЗДРИТИСЯ розм., ЗАВИ́ДУВАТИ розм., ЗА́ЗДРОСТИТИ діал. Як усі здивуються, коли вона на свято узує їх (чоботи), як усі будуть заздрити їй!..
Словник синонімів української мови
заздростити —
ЗА́ЗДРОСТИТИ, ощу, остиш, недок., кому, чому, на кого — що і без додатка, діал. Заздрити, Багатирки надимали презирливо губи, а Мартоха думала: «за-здростять?» (Л. Укр., III, 1952, 636).
Словник української мови в 11 томах
заздростити —
Заздростити, -щу, -стиш гл. — на. Завидовать. Заздростить, на воли його. Нволынск. у.
Словник української мови Грінченка