Орфографічний словник української мови

зазичати

зазича́ти

дієслово недоконаного виду

діал.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. зазичати — -аю, -аєш, недок., зазичити, -чу, -чиш, док., перех., діал. 1》 Позичати у кого-небудь, брати в борг. 2》 Позичати кому-небудь, давати в борг.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. зазичати — ПОЗИЧА́ТИ (брати щось у борг, у тимчасове користування в кого-небудь), ПОЗИЧА́ТИСЯ розм., БОРГУВА́ТИ, БРАТИ, ПЕРЕХО́ПЛЮВАТИ розм., ЗАЗИЧА́ТИ діал. — Док.: пози́чити, поборгува́ти розм. узяти (взя́ти), припози́чити розм. перехопи́ти, зази́чити.  Словник синонімів української мови
  3. зазичати — ЗАЗИЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗАЗИ́ЧИТИ, чу, чиш, док., перех., діал. 1. Позичати у кого-небудь, брати в борг. — А де ж ви тих грошей набрали?...  Словник української мови в 11 томах