Орфографічний словник української мови

заклепка

закле́пка 1

іменник жіночого роду

стрижень

закле́пка 2

іменник жіночого роду

заклепування

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. заклепка — I з`акл`епка-и, ж. Металевий стрижень з головкою на одному кінці, застосовуваний для з'єднання окремих деталей через розплющення другого кінця. II закл`епка-и, ж. Те саме, що заклепування.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. заклепка — ЗАКЛЕ́ПКА¹, и, ж. Металевий стрижень з головкою на одному кінці, застосовуваний для з’єднання окремих деталей шляхом розплющення другого кінця. Багато вузлів автомобіля мають деталі, які з’єднані між собою заклепками (Автомоб.  Словник української мови в 11 томах