заклепка

I з`акл`епка-и, ж.

Металевий стрижень з головкою на одному кінці, застосовуваний для з'єднання окремих деталей через розплющення другого кінця.

II закл`епка-и, ж.

Те саме, що заклепування.

Значення в інших словниках

1. заклепка — закле́пка 1 іменник жіночого роду стрижень закле́пка 2 іменник жіночого роду заклепування  Орфографічний словник української мови
2. заклепка — ЗАКЛЕ́ПКА¹, и, ж. Металевий стрижень з головкою на одному кінці, застосовуваний для з’єднання окремих деталей шляхом розплющення другого кінця. Багато вузлів автомобіля мають деталі, які з’єднані між собою заклепками (Автомоб.  Словник української мови в 11 томах