заклепка

ЗАКЛЕ́ПКА¹, и, ж. Металевий стрижень з головкою на одному кінці, застосовуваний для з’єднання окремих деталей шляхом розплющення другого кінця.

Багато вузлів автомобіля мають деталі, які з’єднані між собою заклепками (Автомоб., 1957, 341);

Котельники карбували рубці і клепали заклепки (Донч., III, 1956, 413);

*У порівн. — Тимку, я тебе любитиму, з усіх доріг виглядатиму, — тихо проговорила Орися, ніжно беручи його за ..руку, на долоні якої, як заклепки на плугові, виблискували мозолі (Тют., Вир, 1964, 279).

ЗАКЛЕ́ПКА², и, ж. Те саме, що закле́пування.

Значення в інших словниках

1. заклепка — закле́пка 1 іменник жіночого роду стрижень закле́пка 2 іменник жіночого роду заклепування  Орфографічний словник української мови
2. заклепка — I з`акл`епка-и, ж. Металевий стрижень з головкою на одному кінці, застосовуваний для з'єднання окремих деталей через розплющення другого кінця. II закл`епка-и, ж. Те саме, що заклепування.  Великий тлумачний словник сучасної мови