Орфографічний словник української мови

заковерзувати

заковерзува́ти

дієслово доконаного виду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. заковерзувати — -ую, -уєш, док., розм. Почати коверзувати; завередувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. заковерзувати — Заковерзува́ти, -зу́ю, -зу́єш (закапризувати)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. заковерзувати — ЗАКОВЕРЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., розм. Почати коверзувати; завередувати. — Вона, бачте, мене часом і слухав. А коли закаверзує, то я й присилую, — веселенько промовила Маруся (Н.-Лев., III, 1956, 325).  Словник української мови в 11 томах
  4. заковерзувати — Заковерзува́ти, -зу́ю, -єш гл. Закапризничать.  Словник української мови Грінченка