заковерзувати

ЗАКОВЕРЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., розм. Почати коверзувати; завередувати.

— Вона, бачте, мене часом і слухав. А коли закаверзує, то я й присилую, — веселенько промовила Маруся (Н.-Лев., III, 1956, 325).

Значення в інших словниках

1. заковерзувати — заковерзува́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. заковерзувати — -ую, -уєш, док., розм. Почати коверзувати; завередувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. заковерзувати — Заковерзува́ти, -зу́ю, -зу́єш (закапризувати)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. заковерзувати — Заковерзува́ти, -зу́ю, -єш гл. Закапризничать.  Словник української мови Грінченка