1. Словник української мови в 11 томах

заковерзувати

ЗАКОВЕРЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., розм. Почати коверзувати; завередувати.

— Вона, бачте, мене часом і слухав. А коли закаверзує, то я й присилую, — веселенько промовила Маруся (Н.-Лев., III, 1956, 325).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заковерзувати — заковерзува́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. заковерзувати — -ую, -уєш, док., розм. Почати коверзувати; завередувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. заковерзувати — Заковерзува́ти, -зу́ю, -зу́єш (закапризувати) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. заковерзувати — Заковерзува́ти, -зу́ю, -єш гл. Закапризничать. Словник української мови Грінченка