заковерзувати
Заковерзува́ти, -зу́ю, -єш
гл. Закапризничать.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- заковерзувати — заковерзува́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- заковерзувати — -ую, -уєш, док., розм. Почати коверзувати; завередувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- заковерзувати — Заковерзува́ти, -зу́ю, -зу́єш (закапризувати) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- заковерзувати — ЗАКОВЕРЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., розм. Почати коверзувати; завередувати. — Вона, бачте, мене часом і слухав. А коли закаверзує, то я й присилую, — веселенько промовила Маруся (Н.-Лев., III, 1956, 325). Словник української мови в 11 томах