Словник української мови в 11 томах

заковзати

ЗАКО́ВЗАТИ, аю, аєш, док., розм. Почати ковзати; заковзатися.

Хлопці заковзали на лижах і незабаром побачили свою юрту (Багмут, Щасл. день.., 1959, 239).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. заковзати — [ VI, 140] «набити» [ОГ]  Словник з творів Івана Франка
  2. заковзати — зако́взати дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  3. заковзати — -аю, -аєш, док., розм. Почати ковзати; заковзатися.  Великий тлумачний словник сучасної мови