Орфографічний словник української мови

заковзати

зако́взати

дієслово доконаного виду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. заковзати — [ VI, 140] «набити» [ОГ]  Словник з творів Івана Франка
  2. заковзати — -аю, -аєш, док., розм. Почати ковзати; заковзатися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. заковзати — ЗАКО́ВЗАТИ, аю, аєш, док., розм. Почати ковзати; заковзатися. Хлопці заковзали на лижах і незабаром побачили свою юрту (Багмут, Щасл. день.., 1959, 239).  Словник української мови в 11 томах