заковзати

зако́взати

-аю, -аєш, док., розм.

Почати ковзати; заковзатися.

Значення в інших словниках

1. заковзати — [ VI, 140] «набити» [ОГ]  Словник з творів Івана Франка
2. заковзати — зако́взати дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
3. заковзати — ЗАКО́ВЗАТИ, аю, аєш, док., розм. Почати ковзати; заковзатися. Хлопці заковзали на лижах і незабаром побачили свою юрту (Багмут, Щасл. день.., 1959, 239).  Словник української мови в 11 томах