Значення в інших словниках
-
заколотний —
-а, -е. Прикм. до заколот 1). || Який бере участь у заколоті; схильний до заколоту, бунту.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
заколотний —
БУНТІВНИ́Й (який має причетність до соціальних заворушень, перейнятий бунтарством; схильний до бунту), ЗАКОЛО́ТНИЙ рідше; БУНТІВЛИ́ВИЙ (схильний до бунту); БУНТА́РСЬКИЙ, БУНТІВНИ́ЦЬКИЙ, БУНТІВНИ́ЧИЙ, КРАМО́ЛЬНИЙ заст.
Словник синонімів української мови
-
заколотний —
ЗАКОЛО́ТНИЙ, а, е. Прикм. до за́колот 1. За два, три заколотні роки Яків не помітив нічого особливо небезпечного на фабриці (Горький, Діло Артам., перекл. за ред. Варкентін, 1950, 159); // Який бере участь у заколоті; схильний до заколоту, бунту.
Словник української мови в 11 томах