1. Орфографічний словник української мови

заколотний

заколо́тний

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заколотний — -а, -е. Прикм. до заколот 1). || Який бере участь у заколоті; схильний до заколоту, бунту. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. заколотний — БУНТІВНИ́Й (який має причетність до соціальних заворушень, перейнятий бунтарством; схильний до бунту), ЗАКОЛО́ТНИЙ рідше; БУНТІВЛИ́ВИЙ (схильний до бунту); БУНТА́РСЬКИЙ, БУНТІВНИ́ЦЬКИЙ, БУНТІВНИ́ЧИЙ, КРАМО́ЛЬНИЙ заст. Словник синонімів української мови
  3. заколотний — ЗАКОЛО́ТНИЙ, а, е. Прикм. до за́колот 1. За два, три заколотні роки Яків не помітив нічого особливо небезпечного на фабриці (Горький, Діло Артам., перекл. за ред. Варкентін, 1950, 159); // Який бере участь у заколоті; схильний до заколоту, бунту. Словник української мови в 11 томах