1. Великий тлумачний словник сучасної мови

заколотний

заколо́тний

-а, -е.

Прикм. до заколот 1).

|| Який бере участь у заколоті; схильний до заколоту, бунту.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заколотний — заколо́тний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. заколотний — БУНТІВНИ́Й (який має причетність до соціальних заворушень, перейнятий бунтарством; схильний до бунту), ЗАКОЛО́ТНИЙ рідше; БУНТІВЛИ́ВИЙ (схильний до бунту); БУНТА́РСЬКИЙ, БУНТІВНИ́ЦЬКИЙ, БУНТІВНИ́ЧИЙ, КРАМО́ЛЬНИЙ заст. Словник синонімів української мови
  3. заколотний — ЗАКОЛО́ТНИЙ, а, е. Прикм. до за́колот 1. За два, три заколотні роки Яків не помітив нічого особливо небезпечного на фабриці (Горький, Діло Артам., перекл. за ред. Варкентін, 1950, 159); // Який бере участь у заколоті; схильний до заколоту, бунту. Словник української мови в 11 томах