Значення в інших словниках
-
закоцюблий —
-а, -е, розм. Дієприкм. акт. мин. ч. до закоцюбнути, закоцюбти.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
закоцюблий —
ЗАКОЦЮ́БЛИЙ, а, е, розм. Дієпр. акт. мин. ч. до закоцю́бнути, закоцю́бти. Гаряча, розпашіла від печі, вхопила [Вутанька] закоцюблого з дороги вояку в обійми (Гончар, II, 1959, 140); Розв’язав на ходу закоцюблими руками вузлика, дістав материну хустку...
Словник української мови в 11 томах