закочувати —
-ую, -уєш, недок., закотити, -очу, -отиш, док., перех. 1》 Котячи, переміщати що-небудь в якесь місце. 2》 Загортати назовні край одягу, взуття; засукувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
закочувати —
ЗАКА́ЧУВАТИ (ЗАКО́ЧУВАТИ) (підгортати край одягу чи його частини), ЗАСУ́КУВАТИ, ПІДКА́ЧУВАТИ (ПІДКО́ЧУВАТИ), ПІДСУ́КУВАТИ, ЗАКА́СУВАТИ діал., ПІДКА́СУВАТИ діал. — Док.
Словник синонімів української мови
закочувати —
ЗАКО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАКОТИ́ТИ, очу́, о́тиш, док., перех. 1. Котячи, переміщати що-небудь в якесь місце. Мусій випряг вози серед двору. — Закочуй, козаче, під повітку (Панч, Гомон.
Словник української мови в 11 томах
закочувати —
Зако́чувати, -чую, -єш сов. в. закоти́ти, -чу́, -тиш, гл. Отворачивать, отвернуть; засучивать, засучить. Закоти комір! Дідова дочка закотила рукава. Рудч. Ск. II. 55. Закотив сі щиглик штанці по колінця. Чуб. V. 1145.
Словник української мови Грінченка